чорний

-а, -е.

1) Кольору сажі, вугілля, найтемніший; прот. білий. || В одязі такого кольору. || Який має шерсть, пір'я такого кольору. || нар.-поет. Уживається як постійний епітет до деяких назв. || у знач. ім. чо́рне, -ного, с., розм. Одяг, плаття такого кольору. || у знач. ім. чо́рні, -них, мн. Фігури в шахах або шашки такого кольору на протилежність до білих.

••

Чо́рна бу́ря — шквалистий сухий вітер (перев. в степу, пустелі), що переносить на далеку відстань велику кількість пилу, піску та вивітреного поверхневого ґрунту.

Чо́рна ікра́ — ікра осетрових риб.

Чо́рна ка́ва — міцна кава без молока, вершків.

Чо́рне де́рево — деревина деяких цінних порід тропічних дерев, темного кольору, що використовується для виготовлення меблів, духових музичних інструментів і т. ін.

Чо́рне духівни́цтво (духове́нство) — частина православного духівництва, яка суворо дотримується чернечої обітниці; чернецтво.

Чо́рне скло спец. — оптичне скло, непрозоре для видимого діапазону електромагнітних хвиль, прозоре для коротших за видимі хвиль – ультрафіолетового проміння і довших – інфрачервоного проміння.

Чо́рний дуб — морений дуб.

Чо́рний чай — сорт чаю, що дає темний настій; напій з цього сорту чаю.

Чо́рний я́щик — система, в якій зовнішньому спостерігачеві доступні лише вхідні та вихідні величини, а внутрішня будова її й процеси, які в ній відбуваються, невідомі.

Чо́рні клобуки́ — давньоруська назва торків, печенігів та інших кочових тюркських племен, які від кінця 11 ст. жили в південних і південно-східних володіннях Київської Русі.

2) Темний, темніший порівняно зі звичайним кольором. || Не осяяний світлом, темний. || Непроглядний, густий, темний (про хмару, дим, воду і т. ін.). || Затемнений (про скло). || Огорнутий, оповитий темрявою, дуже темний, похмурий.

3) у знач. ім. чо́рна, -ної, ж., розм. Те саме, що в'язниця.

4) Вигот. з темного, житнього борошна. Чорний хліб.

5) Темноволосий і смуглий; чорнявий. || Темний від загару, засмаглий на сонці.

6) у знач. ім. чо́рні, -них, мн., чорношкірий (як ознака раси). Про людей, які належать до цієї раси. || у знач. ім. чо́рний, -ного, ч.; чо́рна, -ної, ж., розм. Негр, негритянка.

••

Чо́рна доро́га — автогужовий шлях, покритий смолистими речовинами (бітумом, дьогтем, смолою).

Чо́рна кров — а) див. кров; б) (діал.) венозна кров.

Чо́рні гриби́ — гриби, які темніють від сушіння (маслюки, моховики, підосичники і т. ін.).

7) Брудний, покритий брудом, сажею, кіптявою і т. ін. || Не випраний; нечистий.

8) Непрофесійний, підсобний, важкий фізично, часто пов'язаний з виробничим брудом, пилом тощо (про роботу, працю). || Який потребує багато сил, витривалості тощо; копіткий.

9) Не головний, не парадний, признач. для щоденних потреб (про вхід, приміщення і т. ін.). Чорний ринок.

••

Чо́рний хід — прохід у будівлі, признач. перев. для господарських потреб.

10) спец. Необроблений чи оброблений частково, начорно. Чорна гайка.

11) заст. Який належить до нижчих верств суспільства, до трудового народу; простонародний.

••

Чо́рна кі́стка заст. — люди недворянського походження.

Чо́рна ра́да — загальна козацька рада, скликана в 1663 р. поблизу Ніжина для обрання гетьмана Лівобережної України, в якій взяли участь селянство і міська біднота (чернь).

Чо́рні лю́ди — а) російські селяни в 14-17 ст., які жили на чорних, тобто державних, землях; чорносошні селяни; б) частина посадських людей, що сплачували державні податки, трудящі маси міського населення в 16-17 ст.

12) перен. Тяжкий, безпросвітний, безрадісний. || Пов'язаний з труднощами, незгодами (про час). || Нахмурений, занепокоєний, сумний. || Згубний, виснажливий (про хворобу).

••

Чо́рна ві́спа — народна назва важкої форми віспи, за якої віспини набувають темно-синього забарвлення.

13) перен. Власт. злісній, низькій, підступній людині. Чорна невдячність.

••

Чо́рна хворо́ба — падуча хвороба; епілепсія.

14) перен. Вкрай ворожий, реакційний.

15) перен. Який не викликає схвалення; поганий, негативний, ганебний.

••

Чо́рна пля́ма — те, що ганьбить, плямує чию-небудь репутацію.

16) Уживається як складова частина деяких ботанічних, зоологічних, технічних, хімічних та інших назв, термінів.

••

Чо́рна металу́ргія — головна галузь важкої промисловості, завданням якої є виробництво чорних металів та їх первинна обробка.

Чо́рний по́рох спец. — вибухова суміш із калієвої селітри, сірки та вугілля.

17) заст. За упередженими уявленнями – чарівницький, чаклунський, пов'язаний з нечистою силою.

••

Чо́рне сло́во — лайка зі згадуванням чорта.